Соціальний захист військовослужбовців Довідковий матеріал з питань соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України

Дата: 25.12.2024 12:20

Кількість переглядів: 36

Право на одноразову грошову допомогу

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

Так, згідно з вимогами пункту першого військовослужбовцям, які були призвані на військову службу в зв’язку з мобілізацією та звільняються зі служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Слід зазначити, що військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується.

Щодо статусу та соціального захисту ветеранів війни

Відповідно до статті 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон) до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону учасниками бойових дій визнаються, зокрема військовослужбовці Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресіїРосійської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (зі змінами) статус учасника бойових дій таким особам надається на підставі не менш як одного з таких документів – витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.

До зазначених документів відповідні особи за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Довідково. Перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій визначено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни”, видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина.

Довідково. Перелік пільг, які надаються особам з інвалідністю внаслідок війни визначено статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Як учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни отримати земельну ділянку

Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій та інвалідам війни, особам (сім’ї загиблих), на яких поширюється чинність Закону, передбачено надання пільги у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Порядок надання цих земельних ділянок визначений Земельним кодексом України (далі за текстом — ЗКУ).

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЗКУ визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів.

Земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:

• для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

• для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі особи подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. До заяви додається копія паспорту, ідентифікаційного коду та посвідчення УБД.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову стосовно його надання.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктам господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держземагентства України, а в разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва, — із структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Після погодження проекту землеустрою громадянину необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із заявою про проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Право учасників бойових дій на санаторно-курортне лікування

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських рад (далі — органи соціального захисту населення) забезпечують осіб щорічними безоплатними путівками (строком на 18–21 день) до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та в міру надходження путівок.

Для взяття на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, необхідно подати заяву, медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о, копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Таким документом може бути один із нижчезазначених (оригінал або його копія):

— наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення керівництвом антитерористичної операції особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

— довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції згідно з додатком 1 або 2 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413;

— рішення відомчої (міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій як такій, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

— довідка про обставини травми (для осіб, які отримали поранення внаслідок бойових дій у районі проведення антитерористичної операції);

— витяг із протоколу засідання центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (для осіб, яким встановлено інвалідність).

У разі неможливості учасника АТО надати один із вказаних документів структурний підрозділ соціального захисту населення може надіслати до служби запит, до якого додає список осіб даного регіону за відповідною формою, для отримання інформації з Єдиного державного реєстру учасників АТО щодо встановлення таким особам статусу учасника бойових дій.

Під час подання копій зазначених вище посвідчень особи надають їхні оригінали для огляду.

Як отримати допомогу по безробіттю

У центрах зайнятості Державної служби зайнятості допоможуть: знайти роботу — тимчасову або постійну, пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію, отримати матеріальну допомогу на час безробіття.

Для отримання допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу військовослужбовцю необхідно подати до центру зайнятості особисту заяву, паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, облікову картку платника податків (ідентифікаційний код), трудову книжку, документ про освіту, витяг з наказу військової частини про звільнення, військовий квиток, довідку або посвідчення учасника АТО, довідку про середню заробітну плату (грошове забезпечення). Якщо ж учасник АТО має інвалідність, то він повинен додати довідку МСЕК. За наявності надається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Довідка про грошове забезпечення військовослужбовця видається військовим комісаріатом, де особа перебуває на обліку, або військовою частиною, де особа проходила службу.

Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації в Державній службі зайнятості як безробітної особи.

ІНФОРМАЦІЯ щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності

Перелік документів для надання статусу учасника

Закон України Про затвердження Порядку надання статусу учасника

Щодо грошового забезпечення військовослужбовців

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:
• посадовий оклад, оклад за військовим званням;
• щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
• одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 150 «Деякі питання забезпечення миротворчого контингенту».

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій (далі – державні органи), здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів тих державних органів, до яких відряджені зазначені військовослужбовці.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінальної-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 207 «Про затвердження Порядку фінансового забезпечення діяльності військово цивільних адміністрацій».

Військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до військових адміністрацій, грошове забезпечення виплачується виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, інші щомісячні види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення в порядку та розмірах, установлених нормативно-правовими актами для військовослужбовців Збройних Сил України, за останньою посадою, займаною перед відрядженням, за рахунок коштів установ і організацій, з яких їх відряджено до військових адміністрацій.

Довідково. Постанова Кабінету міністрів України від 01.04.2022 № 397 ”Про затвердження Порядку фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій”.

Щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за час лікування

За період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою (пораненням) та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за останніми займаними посадами, але не більше чотирьох місяців (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Довідково. Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які зникли безвісти, були захопленні в полон

Чинним законодавством України встановлено збереження виплатгрошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених уполон та зниклих безвісти, за їх заявою на ім’я командира військової частини.

За цими військовослужбовцями зберігаються виплати щомісячного грошового забезпечення та одноразових додаткових його видів, у тому числі передбаченої постановою Уряду від 28 лютого 2022 р. № 168 на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.

Виплата грошового забезпечення членам сімей здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів військових частин. Виплати здійснюються до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон, або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими.

У всіх випадках виплати здійснюються не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини .

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували, не здійснюється.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».

Щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану

Військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень (пропорційно із розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Військовослужбовцям, які загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм) виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень, за весь місяць у якому особа загинула (померла).

Довідково. Постанова Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 ”Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану”.

Щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей

Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Призначення і виплата пенсій здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Документи для призначення пенсій оформлюються обласними Київським міським) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Пенсія за вислугу років призначається:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам,зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в
разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Зберігається право на пенсію за вислугу років для осіб, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та мають вислугу 20 років, у разі їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та подальшим їх фактичним звільненням з такої служби або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Розмір пенсії за вислугу років:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, за кожний рік вислуги понад 20 років - додатково 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (але не більше ніж 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення).

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України : за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення.

в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" : за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру додатково на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пенсії особам з числа військовослужбовців та членам їх сіме обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пенсія за вислугу років призначається і виплачується з наступного дня після звільнення зі служби, але не раніше того дня, по який сплачено грошове забезпечення.

Пенсії по інвалідності призначаються:

в разі, якщо інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розміри пенсій по інвалідності: 

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Виплати пенсії членам сімей військовослужбовців у зв’язку із втратою годувальника

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім’ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім’ям військовослужбовців, осіб, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Щодо продовольчого, речового та іншого забезпечення військовослужбовців

Продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Довідково. Постанови Кабінету Міністрів України:

від 28.10.2004 № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» та від 07.02.2007 № 157 «Про внесення змін до Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час та норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»;

від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації».

При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

підйомна допомого в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місця військової служби;

добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Щодо права військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу

Військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я.

Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України з пільговою оплатою вартості путівок при наявності права на податкової соціальної пільги (якщо розмір сукупного доходу на кожного члена сім’ї не перевищує з 01.01.2015 року — 1760 грн.).

Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Довідково. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.11 № 466 затверджено Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей.

Щодо забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення
для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Довідково. Постанови Кабінету Міністрів України:

«Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 03.08.2006 № 1081;

Для військовослужбовців військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім’ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Довідково. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 450 визначено порядок, механізм та розміри виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) житлових приміщень.

Військовослужбовці військової служби за контрактом розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні — у сімейних гуртожитках.

Військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утримані, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходженні військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Зазначені пільги для військовослужбовців, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом військовослужбовця за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті
під час проходження військової служби, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.

Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 88 «Про затвердження Порядку кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань».

Щодо забезпечення військовослужбовців службовим житлом

Право на отримання службових жилих приміщень мають військовослужбовці та члени їх сімей. Надання цих приміщень проводиться після здачі ними жилої площі, яку вони займали за попереднім місцем служби.

Службове жиле приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов’язків військової служби. Вони не знімаються з обліку осіб, які мають право на отримання постійного житла.

Службові жилі приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням начальника гарнізону, а у гарнізоні міста Києва — Міністра оборони України.

Жиле приміщення включається до числа службового на підставі рішення Міністра оборони України виконавчим органом сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районною державною адміністрацією за клопотанням:

у місті Києві — начальника гарнізону міста Києва, погодженим з начальником ГКЕУ ЗС України, або начальника ГКЕУ ЗС України, погодженим з головою житлової комісії гарнізону;

в інших населених пунктах — начальника гарнізону, погодженим з начальниками КЕВ (КЕЧ) районів та головою житлової комісії гарнізону.

Службові жилі приміщення повинні використовуватися тільки за призначенням.

Службові жилі приміщення не підлягають обміну, розділу, бронюванню і здачі в оренду, найм (піднайом), виключенню з числа службових, крім випадків, коли його виключено з числа житлових приміщень.

Службове жиле приміщення надається незалежно від перебування військовослужбовця на квартирному обліку без урахування пільг, передбачених під час забезпечення громадян житлом.

У разі нестачі у військовій частині (гарнізоні) службових жилих приміщень для забезпечення всіх військовослужбовців зазначені жилі приміщення надаються, виходячи з інтересів підтримання бойової готовності та якісного навчання особового складу, організації повсякденного життя і діяльності військових частин.

Довідково. Пріоритетами у наданні військовослужбовцям службового житла є:

перебування військовослужбовця на квартирному обліку в гарнізоні;

незабезпечення військовослужбовця житлом (постійним або службовим) в інших населених пунктах за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, а в разі забезпечення — здача житла до КЕВ (КЕЧ) району;

військовослужбовці, вислуга на військовій службі яких становить 25 і більше років у календарному обчисленні;

військовослужбовці, які мають на своєму утриманні інвалідів або членів сім’ї, що страждають тяжкими формами деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим вони мають право на першочергове отримання житла згідно з переліком хронічних захворювань, що затверджується у встановленому законодавством порядку;

військовослужбовці, що не відчужували (не залишали) жилі приміщення, отримані за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України;

військовослужбовці, які безпосередньо несуть бойове чергування, льотно-підйомний склад та плавсклад.

За військовослужбовцями, направленими до інших держав для участі в міжнародних миротворчих операціях у складі миротворчих контингентів або миротворчого персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, багатонаціональних органів військового управління, а також закордонних дипломатичних установ України з виключенням із списків військових частин, залишається службове жиле приміщення за місцем попередньої служби за умови проживання в ньому членів його сім’ї.

Особа, звільнена з військової служби і має вислугу менше ніж 10 років, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма членами сім’ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Підлягають виселенню зі службового жилого приміщення без надання іншого житла колишні члени сім’ї військовослужбовця, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу.

Щодо розміру і порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень

Виплачується:

особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них житло;

курсантам ВВНЗ, які мають сім’ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках.

Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) в розмірі, який не перевищує:

у м. Києві — 2 мінімальні заробітні плати;

у обласних центрах — 1,5 мінімальної заробітної плати;

в інших населених пунктах — 1 мінімальної заробітної плати.

При цьому військовослужбовцям за наявності у них трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри збільшуються в 1,5 раза.

Грошова компенсація не виплачується у разі:

наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї за місцем проходження військової служби жилого приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площею, що відповідає нормам, визначеним житловим законодавством;

нездачі службового жилого приміщення за попереднім місцем проходження військової служби.

Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:

отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;

виключення із списків особового складу військової частини ( за винятком направлення для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);

вибуття особи офіцерського складу у закордонне відрядження разом із сім’єю.

Щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності

Закон України “Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Постанова Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”   

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальнізбори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби 

або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою,  вільненою із строкової військової служби, яка частково втратилапрацездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов’язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

б) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних із проходженням військової служби

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

в) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи

г) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військово служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому впершевстановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;

5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста  - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;

у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Документи для призначення одноразової грошової допомоги оформлюються:

військовослужбовцям, які проходять військову службу – військовою частиною (установою, організацією) в якій проходять службу;

особам звільненим з військової служби та членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців – обласними (Київським міським) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Документи для оформлення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без інвалідності:

заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або часткової втрати працездатності без інвалідності.

копія постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є  наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Документи для оформлення одноразової грошової допомоги членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975:

заява на кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, 

наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім’їз даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Після оформлення належним чином документів військові частини, установи, обласні ТЦКСП (Київський міський ТЦКСП) спрямовують їх до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для подання на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття відповідного рішення.

Кошти для виплати одноразової грошової допомоги перераховуються на рахунки військових частин, установ та обласних ТЦКСП (Київський міський ТЦКСП) для подальшого їх спрямування на рахунки отримувачів.

Постанова Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168” Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану”.

Сім’ям військовослужбовців загиблих у період дії воєнного стану одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, здійснюється також сім’ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Прийом документів для призначення одноразової грошової допомоги за загиблих осіб у період дії воєнного стану здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦКСП) за місцем проживання та не залежно від місця реєстрації і подають їх до обласних ТЦКСП (Київського міського ТЦКСП)

Документи для призначення допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців у період дії воєнного стану:
- заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у ТЦКСП );
- копія свідоцтва про смерть;
- копія лікарського свідоцтва про смерть;
- копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
- копія ідентифікаційного номеру отримувача допомоги;
- копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам загиблого);
- копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині загиблого);
- копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям загиблого);
- довідка про несудимість або судимість / витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”
Довідково. Відповідальність за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору передбачено статтями 111, 111- 1, 111-2 Кримінального кодексу України для осіб віком від 16 років;
- паспорт громадянина іншої країни (якщо отримувач не є громадянином України);
- закордонний паспорт громадянина України або документу про постійне (не менше одного року) проживання на території іншої країни .

Всі копії завіряються у ТЦКСП, який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Також, військові частини надають до районного ТЦКСП витяг з наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв’язку із загибеллю, грошовий атестат, витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім’ї загиблого, витяг з наказу про виплату винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, на дату загибелі.

Після оформлення належним чином документів обласні ТЦКСП (Київський міський ТЦКСП) спрямовують їх до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для подання на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття відповідного рішення.

Кошти для виплати одноразової грошової допомоги перераховуються на рахунок Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для подальшого їх спрямування на рахунки отримувачів через обласні ТЦКСП (Київський міський ТЦКСП).

Щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за призовом

Грошове забезпечення військовослужбовцям за призовом виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 р. № 111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

Щодо виплати одноразової грошової компенсації під час звільнення з військової служби

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 або 25 відсотків місячного грошового забезпечення (залежно від підстав звільнення) за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за станом здоров’я).

Одноразова грошова допомога для військовослужбовців, які призвані на військову службу під час мобілізації, виплачується на день їх звільнення, в розмірі 4 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Довідково. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09. 2014 № 460.

Щодо виплати одноразової грошової компенсації під час під час звільнення з військової служби

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 або 25 відсотків місячного грошового забезпечення (залежно від підстав звільнення) за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за станом здоров’я).

Одноразова грошова допомога для військовослужбовців, які призвані на військову службу під час мобілізації, виплачується на день їх звільнення, в розмірі 4 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Довідково. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09. 2014 № 460.

Щодо часу проходження служби в АТО

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону «Про оборону України», зараховуються до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах.

Час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується як один місяць служби за три місяці.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 232.

Щодо надання пільг на отримання освіти особами, батьки яких є військовослужбовцями

Діти військовослужбовців, діти громадян, звільнених з військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, за умов успішного складання іспитів, відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти та недосягнення на день зарахування до зазначених вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів 23-річного віку.

Довідково. Таке переважне право виникає у разі, якщо у дитини:

1) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув (помер) чи визнаний судом в установленому законом порядку таким, що пропав безвісти, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;

2) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби;

3) один із батьків (усиновлювачів) є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше;

4) один із батьків (усиновлювачів) є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років в календарному обчисленні якого становить 20 років і більше«.

Щодо відпусток, які надаються військовослужбовцям в особливий період

Згідно з пунктами 17 та 19 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надаються відпустки:

військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються. Надання військовослужбовцям таких відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу;

курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, щороку надаються канікулярні відпустки: зимова – тривалістю до 14 календарних днів та літня – 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років;

військовослужбовцям строкової військової служби за весь період проходження військової служби надається відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, але не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби;

відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів;

відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;

відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, – одному з них за їх рішенням);

відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Відповідно до пунктів 18 та 19 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки:

за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець; відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;

відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, – одному з них за їх рішенням);

відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Щодо допомоги в проведенні похорону та компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги

Сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, надається допомога в проведенні поховання і компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п’яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Довідково. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»

Щодо права на отримання позачергових військових звань

Дозволяється Міністерству оборони України під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення військовослужбовцям — учасникам антитерористичної операції — чергові військові звання до полковника (капітана 1 рангу) включно незалежно від займаної посади та строків вислуги у відповідному званні.

Довідково. Указ Президента України від 19.05.2014 «Про заохочення військовослужбовців — учасників антитерористичної операції».

Щодо медичного забезпечення учасників АТО

Військовослужбовці Збройних Сил України, які, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції і зазнали поранень, контузій чи іншого ушкодження здоров’я, мають право на безоплатне медичне обслуговування (лікування, диспансеризацію, медичну реабілітацію та ін.) у клінічній лікарні «Феофанія» Державного управління справами.

Медична допомога зазначеним особам надається закладами охорони здоров’я невідкладно.

Довідково. Постанова ВРУ від 29.05.2014 № 1286-V1I «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням учасників бойових дій, які зазнали поранення час проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України 2014.

Щодо статусу та соціального захисту ветеранів військової служби

Відповідно до статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” ветеранами військової служби визнаються громадяни України:

1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов’язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України 20 років і більше;

4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю “Ветеран Збройних Сил СРСР” за законодавством колишнього Союзу РСР;

5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака “Ветеран військової служби”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1601, підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака “Ветеран військової служби” є:

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов’язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, - для осіб, зазначених у пункті 3 статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;

посвідчення про нагородження медаллю “Ветеран Збройних Сил СРСР” за законодавством колишнього Союзу РСР - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку посвідчення та нагрудний знак “Ветеран військової служби” вручаються ветеранові військової служби або за його дорученням рідним чи іншим особам територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації ветерана.

Довідково. Перелік пільг, які надаються ветеранам військової служби, визначено статтею 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Щодо встановлення статусу ветерана військової служби громадянам інших держав, які на законних підставах перебувають на території України

Протоколом до Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.92 зазначено, що на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил колишнього Союзу РСР і які були переведені (зараховані) на військову службу до збройних сил держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, в разі їх переїзду на постійне місце проживання із однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права і пільги, гарантії і компенсації, що визначені законодавством для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання (Україною підписано із застереженням: «З урахуванням законодавства України»).

Водночас, Законом України «Про статус ветеранів військової служби,ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (далі — Закон) передбачено, що його дія поширюється на громадян України, які віднесені до ветеранів військової служби та інших категорій ветеранів і які постійно проживають на території України.

Разом з тим, права та пільги, зазначені у цьому Законі, можуть надаватися іноземним громадянам та особам без громадянства, які віднесені до ветеранів військової служби та інших категорій ветеранів і які на законних підставах перебувають на території України відповідно до порядку та умов, визначених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Проте, відповідно до законодавства, ветеранами військової служби визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Тобто, згідно із зазначеною нормою Закону, ветеранами військової служби можуть визнаватись виключно громадяни України.

Довідково. Беручи до уваги правову колізію, яка склалась у чинному законодавстві, в частині встановлення статусу ветерана військової служби іноземним громадянам та особам без громадянства, на цей час у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (реєстраційний № 0907 від 12.12.2013), яким зокрема планується викласти статтю 4-1 Закону в іншій редакції, де передбачити, що Порядок віднесення іноземних громадян та осіб без громадянства до категорій ветеранів військової служби та надання їм відповідного статусу ветеранів визначається Кабінетом Міністрів України”.

Щодо порядку ведення довідкової роботи стосовно особового складу Збройних Сил України

Зазначений порядок затверджено наказом Міністра оборони України від 29.07.1994 № 194, в якому визначено, що довідкова робота з питань соціально-правового характеру, яка торкається особистих прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов’язаних і осіб, знятих з військового обліку, здійснюється військовими частинами, установами, військово-навчальними закладами та військовими комісаріатами.

Цим наказом затверджено правила складання запитів та перелік установ і архівів (адреси), куди потрібно направляти запити.

« повернутися