Коронавірус: профілактика, інфікування і поширення

Існує кілька різновидів коронавірусу, що викликає захворювання у людини.

Залежно від генетичних властивостей збудника виділяють три групи вірусів:

• віруси людини HCoV-226Е;
• віруси людини HCoV-OC43, кишкові збудники HECoV;
• коронавіруси SARS-CoV та MERS-CoV;
• ротавіруси людини HNoV.

Коронавірус у людини першої або другої групи вважається збудником не важких респіраторних вірусних інфекцій.

Найбільш важкі клінічні прояви можна спостерігати при зараженні наступними збудниками:

• вірус SARS-Cov викликає розвиток атипової пневмонії або тяжкого гострого респіраторного синдрому;
• вірус MERS-CoV викликає середньосхідний респіраторний синдром, для якого характерний розвиток гострої пневмонії та ниркової недостатності;
• вірус 2019 nCov викликає розвиток респіраторного дистрес-синдрому.

Етіологія захворювання

Коронавірусну інфекцію викликають РНК-геномні віруси роду Coronavirus. Коронавірус оточений суперкапсидом, який пронизаний рідко розташованими шипами, що мають будову тонких шийок та розташованих на них кулястих головок, що за зовнішнім виглядом нагадує корону.

Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція.

Віруси нестійкі у зовнішньому середовищі. Збудники не можуть передаватися через предмети, дверні ручки, посилки, продукти (банани, мандарини, м’ясо, риба і т.д.). Вони миттєво гинуть при температурі понад 50 градусів, руйнуються під дією хлороформу, формаліну, етилового спирту або ефіру. Коронавірус добре переносить заморожування.

Шляхи зараження та механізми розвитку

Причинами коронавірусу є мутації, в результаті яких з’являється новий тип вірусу. Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. При цьому, період контагіозності невизначено довгий.

Джерелом коронавірусу можуть бути дикі та домашні звірі, мавпи, птахи, змії та інші тварини. Джерелом нового типу збудника (2019 nCov) стали, ймовірно, кажани.

Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. До факторів передачі відносяться виділення носоглотки, блювотних мас, фекалії птахів, тварин, хворої людини.

У людей сприйнятливість до коронавірусу дуже висока, захворювання загрожує всім віковим групам. Антигенна різнорідність вірусів зумовлює значну частоту повторного інфікування збудниками інших серологічних типів.

На сьогоднішній день патогенетичні механізми розвитку коронавірусної інфекції вивчені недостатньо. Вхідними воротами для інфекції є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. При ураженні збудником 2019 nCov інфікування стрімко поширюється на бронхи та легені.

При фекально-оральному механізмі передачі захворювання проявляється у вигляді ураження шлунково-кишкового тракту.

Захворювання супроводжується синтезом антитіл, які не гарантують захисту від повторного зараження.

Клінічні прояви

Для більшості коронавірусних інфекцій інкубаційний період обмежений 2-3 добами. Однак, для коронавірусу 2019 nCov цей період може становити від 1 до 14 днів (в середньому 10 днів).

Протягом усього цього періоду людина може заражати інших. Протікає захворювання, найчастіше, як звичайний грип, парагрип або будь-яка інша гостра респіраторна інфекція з усіма характерними для них ознаками.

Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:

• біль при ковтанні, чханні;
• риніт;
• головний біль;
• кашель;
• прояви гіпоксії;
• підвищення температури;
• лихоманка;
• м’язовий біль.

На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість, підвищення температури. У деяких пацієнтів відзначаються ураження очей (кон’юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає в легкій формі, запалення легенів не розвивається й весь патологічний процес обмежується слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може підійматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.

При важких формах захворювання стан пацієнта швидко погіршується, підіймається дуже висока температура, з’являється непродуктивний сильний кашель, розвивається дихальна недостатність. Стан хворого значно погіршується, якщо є супутні захворювання.

Особливості захворювання у дітей

У дітей інфікування може поширюватися на нижні відділи дихальних шляхів, викликаючи біль в грудях при диханні та задишку. Спостерігається запалення гортані, шийний лімфаденіт, свистячі та сухі хрипи в легенях.

Особливості перебігу та ускладнення

При звичайній коронавірусній інфекції повне одужання зазвичай настає через 5-7 днів. Віруси mers та sars cov, як правило, ускладнень не викликають і прогноз захворювання сприятливий.

Якщо захворювання протікає у більш важкій формі, на одужання може піти два та більше тижня.

У важких випадках наслідки коронавірусу вкрай несприятливі:

• Виражена інтоксикація
• Ознаки набряку легенів
• Прогресуюча гостра дихальна недостатність
• Поліорганна недостатність

Прогноз при такому перебігу захворювання несприятливий.

Діагностика

Провести діагностику коронавірусу тільки по клінічній картині неможливо, через те, що симптоми коронавірусу повністю ідентичні симптомам інших респіраторних інфекцій. Швидко визначити наявність коронавірусу в організмі дозволяють тест-системи.

Діагноз “коронавірусна інфекція” може бути підтверджений тільки лабораторними методами діагностики:

• виділення вірусу з допомогою ЗТ-ПЛР та ІФА;
• виявлення його антигену в епітеліальних клітинах носа за допомогою імуноферментного аналізу;
• визначення титрів специфічних антитіл.

Матеріалом для дослідження служать слиз, харкотиння, кров, сеча та ін.

При підозрі на розвиток пневмонії лікар призначає рентгенографію.

Диференціальна діагностика коронавірусу проводиться з риновірусною інфекцією, РС-інфекцією, бактеріальними та вірусними гастроентеритами.

Лікування

Лікування коронавірусу легкої форми або середньої тяжкості включає симптоматичне лікування — препарати для зниження температури, кашлю, препарати від нежитю і т.д.

В основі лікування важких форм коронавірусу лежить медикаментозна терапія.

Фармакотерапія коронавірусу:

• противірусні препарати;
• специфічні імуноглобуліни;
• кортикостероїди.

Кортикостероїди призначаються при прогресивному погіршенні клінічної картини, тривалій лімфопенії, зниженні насичення крові киснем.

При розвитку тяжких ускладнень показано застосування антибіотиків, проведення штучної вентиляції легенів.

Хороші результати були отримані при введенні важким пацієнтам плазми крові від перехворілих на атипову пневмонію.

Профілактика

На сьогодні специфічних заходів профілактики коронавірусу немає — вакцина поки не розроблена.

При появі найменших симптомів захворювання рекомендується перебувати вдома.

У період великої захворюваності оточуючих необхідно максимально обмежити контакти з оточуючими людьми, уникати стовпотворіння, не відвідувати місця великого скупчення людей.

Заходи профілактики коронавірусу:

• не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;
• носити засоби індивідуального захисту (маски);
• регулярно мити руки;
• обмежити контакти на близькій відстані;
• більше гуляти на свіжому повітрі в парках, скверах, далеко від людей;
• зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);
• частіше провітрювати житлове приміщення;
• зволожувати слизові оболонки верхніх дихальних шляхів сольовими розчинами.
•